Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/839

Ця сторінка вичитана

гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!… Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кра́лечка, кра́лька. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. I. 113.

Крам, му, м. 1) Товаръ. На готовий крам найдеться пан. Ном. № 4622. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 43.

Крамаре́нко, ка, м. Сынъ торговца.

Крама́рик, ка, м. Ум. отъ крамарь.

Крамари́ха, хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.

Крамарі́вна, ни, ж. Дочь торговца.

Крама́рня, ні, ж. Лавка. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. — Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. Мир. Пов. II. 55.

Кра́ма́рочка, ки, ж. Ум. отъ кра́марька.

Крама́рочок, чка, м. Ум. отъ кра́марь.

Кра́ма́рство, ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами. Левиц. I. 239.

Кра́ма́рський, а, е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. I. 172. Крамарський віз простугонить. МВ.

Крамарчу́к, ка́, ж. 1) Сынъ торговца. 2) Незначительный торговецъ. 3) Приказчикъ.

Кра́марь, ря, м. 1) Купецъ, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К. ЧР. 25. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики. Стор. МПр. 126. 2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. Крама́рик. Мил. 95. Крама́рочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку. Мет. 189.

Кра́марька, ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. Кра́марочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.

Крамарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Торговать, быть торговцемъ. Дядьки сміються з його, яким він товаром дума крамарювать. Рудч. Ск. II. 28.

Крамина́, ни́, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.

Кра́мкати, каю, єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.

Крамни́й, а́, е́. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245. Крамна́ комо́ря. Лавка. Голота… давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360. Ум. Крамне́нький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.

Крамни́на, ни, ж. = Крамина. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Нп. Навчала її рідная мати… в дорогу крамнину сповиваючи. Чуб. III. 388. У тих москалів усяка крамнина є. Черниг. г.

Крамни́ця, ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Константиногр. у. Ум. Крамни́чка.

Крамови́й, а́, е́. = Крамний. Скидала плаття все крамовеє, а надівала все золотеє. Чуб. III. 396.

Крамо́к, мку́, м. Ум. отъ крам.

Крамплі́, лі́в, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками. Гол. Од. 40.

Крамплюва́ти, лю́ю, єш, гл. Чесать шерсть чесальными щетками, крампля́ми. Гол. Од. 39.

Крампу́лець, льця, м. Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 254.

Крамськи́й, а́, е́ = Крамний. Крамська сорочка. Гол. Од. 50. Свита крамська. О. 1861. XI. 26.

Крамува́ти, му́ю, єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Чуб. V. 912. Крамуєш на тисячі. Мир. Пов. II. 71.

Крамча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Крамкати. Вх. Уг. 247.

Крап, пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. I. 134.

Кра́пати, паю, єш, гл. Брызгать, капать. Дощик крапле. Рудч. Ск. II. 75.

Крапели́на, ни, ж. = Крапля. Ум. Крапели́нка, крапели́ночка. А дощику ніхто і крапелинки не бачив. Кв.

Кра́пелька, ки, ж. Ум. отъ кра́пля.

Крапли́стий, а, е. 1) Крупный (о