томъ же значеніи ведрик. 2) Дай Боже й на бедрик! Дай Богъ и въ будущемъ. Сквир. у. 3) Насѣк. = Сонечко, Coccinella. См. Бездрик.
Бедри́нець, нця, м. Раст. а) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. I. 131. Вх. Пч. I. 12. б) Peucedanum Cervaria cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.
Бедро́, ра́, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. I. 120. 2) Їхати на бе́дра ве́рхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.
Бе́-е! меж. Подражаніе крику овцы, козы. Чуб. III. 84.
Без, зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Без, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Волын. г. Ведут мене без село. Гол. I. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Каменец. у. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Каменец. у.
Безба́рвий, а, е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Безба́тченко, ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Бе́збач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.
Бе́збеш, нар. = Безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Безби́тниця, ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Безбі́дний, а, е. Безбѣдный.
Безбі́дно, нар. Безбѣдно.
Безбіле́тний, а, е. Безпаспортный. А писарь маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Безбо́жний, а, е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. III. 342.
Безбо́жник, ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Безбо́жницький, а, е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам… К. Псал. 246.
Безбо́жницьтво, ва, с. = Безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Безбо́жниця, ці, ж. Безбожница. МВ. II. 142.
Безбо́жність, ности, ж. 1) Безбожіе. 2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность… Котл. Ен.
Безбо́жно, нар. Безбожно, жестоко.
Безбо́кий, а, е. Не имѣющій бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.
Безбо́лісний, а, е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Безборо́дий, а, е. Безбородый.
Безборо́дько, ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Безбоя́ззя, зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Безбо́язний, а, е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Безбо́язно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Безбула́вний, а, е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Безвартний, а, е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Безва́ртність, ности, ж. Отсутствіе цѣнности. Желех.
Безве́рхий, а, е. 1) Не имѣющій вершины. 2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О зданіи: не имѣющій трубы. Аф.
Безве́ршки, ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 141.
Безве́сельний, а, е. Лишенный веселъ. Безвесельні ґалери. К. МХ. 15.
Безви́водно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
