сіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралики, шовкова спідниця. Грин. III. 529.
Кора́левий, а, е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто. МВ.
Ко́рба, би, ж. Ручка, рукоятка (къ вороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку лі́ри). Шух. I. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.
Коргі́та, ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Кордоба́н, ну, м. = Кордован. Желех.
Кордоба́нець, нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Кордова́н, ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Кордова́ний, а, е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Кордо́н, ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем… а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Кордю́к, ка́, м. = Дю́к. Вх. Пч. I. б.
Коре́кта, ти и коректу́ра, ри, ж. Корректура. Желех. Так погано видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4.
Корена́стий и корена́тий, а, е. Коренастый. Петро укладе Тура, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. III. 134.
Корени́ти, ню́, ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і коренить, і ганить. Стор. I. 53.
Корени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Нп. Усе теє пригодиться, що на полі корениться. Ном. № 10135.
Коре́ць, рця́, м. 1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13. 2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держучи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли. Ном. № 12220. 3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. См. Коречний, корчак. Шух. I. 113. 4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. Кі́рчик.
Коре́чний, прил. м. Коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Kolb. I. 61.
Коре́чник, ка, м. = Коре́чний млин. Мнж. 481.
Корж, жа́, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. I. 123. Ум. Ко́ржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. I. 168.
Коржа́вий, а, е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Коржа́віти, вію, єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Ко́ржик, ка, м. Ум. отъ корж.
Ко́рзати, гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Ко́рзити, гл. = Корзати. Мнж. 182.
Кори́на, ни, ж. Древесная кора. Ум. Кори́нонька. На яворі коринонька. Гол. III. 101.
Кори́стне, нар. = Користно.
Користни́й, а́, е́. Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Харьк. г. Спориш дуже користна трава.
Кори́стність, ности, ж. Полезность.
Кори́стно, нар. Полезно, выгодно. Чай користніше пити, ніж горілку. Канев. у.
Кори́стонька, ки и кори́сточка, ки, ж. Ум. отъ кори́сть.
Кори́стування, ня, с. Пользованіе.
Кори́стувати, ту́ю, єш и кори́стуватися, туюся, єшся (з чо́го), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. О. 1862. IV. 108. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла. К. Гр. Кв. XXIX.
Кори́сть, ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї користи роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної користи. НВолын. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. Кори́стонька, кори́сточка. Ристю, коники, ристю,
