пивши на вила свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Греб. 401.
Кашова́рість, рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости. Рудч. Чп. 83.
Кашова́рка, ки, ж. Кашеварка. Желех.
Кашова́рник, ка, м. = Кашовар. Ум. Кашова́рничок. КС. 1882. XI. 231.
Кашова́рниця, ці, ж. = Кашоварка.
Кашова́рський, а, е. Принадлежащій кашевару.
Кашта́н, на́, м. 1) Каштанъ. Fagus castanea. 2) Кі́нський кашта́н. Раст. Aesculus hippocastanum. ЗЮЗО. I. 110. Желех.
Каштано́вий, а, е. Каштановый.
Кашта́нчик, ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. I. 121.
Каштеля́н, на, м. 1) Кастелянъ, управитель замка. 2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости… пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
Каштеля́нство, ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц.
Каштеля́нський, а, е. Кастелянскій.
Каюва́ння, ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Каюва́ти, каю́ю, ю́єш, гл. Рубить въ деревѣ замки для связи. Мнж. 181.
Каю́к, ка́, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ „Про Кішку Самійла“ каюки́ имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. I. 218. Ум. Каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Каю́та, ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — ду́ба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Каючо́к, чка́, м. Ум. отъ каю́к.
Каюши́на, ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. I. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. I. 169.
Ка́яний, а, е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. НВолын. у.
Ка́яння, ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. I. 100).
Ка́янський, а, е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ „Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ“. 1853, стр. 388.
Ка́ятися, ка́юся, єшся, гл. 1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Єв. Мр. VI. 12. Роскажи людям… нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться. ЗОЮР. 2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. МВ. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись. Ном. 3) Ка́ятися на кому́. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо. Ном. № 3910.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Ква́дра, ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Квадра́нець, нця, м. Четверть часа. Котл.
Квадра́т, ту, м. Квадратъ.
Квадрато́вий, а, е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати… три великі зали: довгу, квадратову і круглу. Левиц. I. 297.
Квадратува́ти, ту́ю, єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Квадро́вий, а, е. = Квадратовий. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних. Стор. Ум. Квадро́венький. НВолын. у.
Квак, ка́, м. 1) Родъ птицы. Стирчить, мов у квака чубик. Сим. 230. 2) Дѣтск. игра: плюютъ сквозь согнутые кольцомъ пальцы и оплевавшій ихъ долженъ ловить остальныхъ играющихъ. Мил. 55. См. Квач.
Ква́кання, ня, с. Кваканье.
Ква́кати, каю, єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв.