не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка барзо дорога. Чуб. V. 161.
Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Барзки, нар. = Барзо. Вх. Лем. 390.
Ба́рзо, нар. См. Барз.
Ба́ри, мн. нескл. Разсказы, болтовня. Употребл. въ выраж.: та́ри та ба́ри. Тари та бари, завтра Варвари. Ном. № 19335.
Бари́вка, ки, ж. = Барилка. Вх. Лем. 390. Ум. Бари́вочка.
Баривчи́на, ни, ж. = Барильчина. МУЕ. I. 100.
Бари́лечко, ка, с. Ум. отъ барило.
Бари́лка, ки, ж. Боченокъ. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотирі барилки. Чуб. III. 382. Носив… барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. Бари́лочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. III. 50.
Бари́лко, ка, с. Ум. отъ барило.
Бари́ло, ла, с. Боченокъ. Вас. 145. Ном. № 8007. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Шевч. 116. Ум. Бари́лко, бари́лечко, бари́лочко, бари́льце. Котл. Ен. IV. 20. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Рудч. Ск. II. 57. Ув. Бариля́ка.
Бари́лочка, ки, ж. Ум. отъ барилка.
Бари́лочко, ка, с. Ум. отъ барило.
Барилькува́тий, а, е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Бари́льний, а, е. Принадлежащій боченку, боченочный. Барильний обруч.
Бари́льце, ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. Бари́льця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Барильчи́на, ни, ж. = Барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Бариля́ка, ки, ж. Ув. отъ барило.
Бари́ти, рю́, ри́ш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Нп. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. III. 231.
Бари́тися, рю́ся, ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барышъ. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
Бариші́вне́, но́го, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Бариші́вник, ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. I. 85. Фр. Пр. 23.
Бари́шник, ка, м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.
Бари́шництво, ва, с. Барышничество, торгашество.
Бари́шницький, а, е. Принадлежащій, свойственный барышнику, барышническій.
Баришо́к, шку́, м. Ум. отъ бариш.
Баришува́ння, ня, с. Торгашество, барышничанье.
Баришува́ти, шу́ю, єш, гл. Торговать, барышничать. Він баришував: купував скот, випасував, продає. Грин. II. 257.
Барі́вка, ки, ж. = Барилка. Вх. Зн. 2.
Барі́ння, ня, с. Замедленіе, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити. Полтав.
Ба́рка, ки, ж. Плоскодонное рѣчное судно для грузовъ: барка. За ним Азилас плив на барці. Котл. Ен. VI. 17.
Барка́н, на́, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. Барка́нчик. Ув. Баркани́ще.
Барка́с, су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Ум. Барка́сик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Ба́рки, ків, м. мн. 1) Плечи. 2) Взя́ти за ба́рки. Взять за грудь (во время драки).
Барки́цнути, ну, неш, гл. = Беркицьнути.
Барлі́г, логу́, м. 1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. I. 181. 2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.
Барлій, лія, м. Раст. = Барлян = Біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Барложи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя по-
