И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. I. 134
И́верень, рня, м. 1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. Канев. у. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін). Грин. II. 310. 2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. См. Виверень.
И́верь, ря, м. Зарубка поперегъ дерева. НВолын. у.
И́вина, ни, ж. Одно дерево иви. Кролевец. у.
Иви́лга, ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. I. 141.
И́вка, ки, ж. 1) Пт. = Евка. Вх. Пч. II. 14.
И́дол, ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. Идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
И́долів, лова, ве. Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Идолопокло́нство, ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
И́дольство, ва, с. = Идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Идольський, а, е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Идоля́ка, ки, м. Ув. отъ Идол.
И́жиця, ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Икавка, ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. I. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191.
И́кати, каю, єш, одн. в. икну́ти, ну́, не́ш, гл. Икать, икнуть.
Ика́тися, ика́ється, одн. в. икну́тися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Грин. II. 313. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Левиц. I. 474. Хай їй легенько икнеться. Г. Барв. 210.
Иле́ць, ильця́, м. = Ивка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Илки́й, а́, е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Константиногр. у.
Имбе́рець, рцю, м. Ум. отъ имберь.
Имбе́рь, рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. Имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Нп.
И́мпет, ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп'ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
И́нак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. I. 130.
Ина́кий, а, е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
Ина́ко, нар. = Инак. Не можна инако. МВ. II. 103.
Ина́ковий, а, е. = Инакий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове. О. 1862. I. 70.
Ина́ково, нар. = Инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Ина́кше, нар. = Инак. Инакше не можна. Рудч. Ск. I. 126.
Ина́кший, а, е. Иной. Зовсім инакша сцена. Левиц. Пов. 249.
Ина́ченар. = Инак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Ина́чий, а, е. = Инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що
