Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/535

Ця сторінка вичитана

деш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски Богу на свічку. Чуб. III. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. I. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока малодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ака́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113. Жо́втий хробу́ст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. Жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. Жовте́нький, жовте́сенький.

Жовти́ло, ла, с. 1) Раст. а) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.

Жовтина́, ни́, ж. Желтизна.

Жовти́нці, ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові. Мкр. Н. 19.

Жовти́ти, тю́, тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н.-Волын. у.

Жовті́льниця, ці, ж. = 1) Жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. I. 12.

Жовті́сінький, а, е. Совершенно желтый, очень желтый.

Жо́втість, тости, ж. = Жовтина.

Жовті́ський, а, е = Жовтісінький. Желех.

Жовті́ти, ті́ю, єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.

Жовті́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.

Жо́втка, ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.

Жовткови́на, ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини? К. Досв. 13.

Жовтля́вий, а, е = Жовтявий.

Жовтля́к, ка́, м. = Жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. III. 102.

Жовтне́вий, а, е. Сентябрьскій.

Жо́вто, нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Левиц. I. 214. Голова морочиться, в очах мені жовто. Левиц. I. 73.

Жовтобо́кий, а, е. Желтобокій.

Жовто́брюх, ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) Пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. Жовто́брюшок.

Жовто́брюха, хи, ж. Пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. Жовто́брюшка.

Жовто́брюшок, шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.

Жовтогаря́чий, а, е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.

Жовтогаря́чка, ки, ж. Раст. = Жовтушка. ЗЮЗО. I. 124.

Жовтогру́дий, а, е. Желтогрудый.

Жовтогру́дка, ки, ж. Пт. = Жовтобрюх 2. Вх. Пч. II. 10.

Жовтожа́р, ру, м. Оранжевый цвѣтъ.

Жовтозеле́ний, а, е. Желтозеленый.

Жовтозілля, ля, с. Раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.

Жовто́к, тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.

Жовтокри́лий, а, е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.

Жовтоли́ций, а, е. Желтолицый.

Жовтоно́гий, а, е. Желтоногій. Ой не ходи ж ти до мене, жовтоногий кобче. Нп.

Жовтопу́з, за, м. = Жовтобрюх 1.

Жовто́цвіт, ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.

Жовточере́вий, а, е. Желтобрюхій. Кокотить, як Бойко жовточеревий. Ном. № 1289.