Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/443

Ця сторінка вичитана

раніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.

Добіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. добра́ти, беру́, ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. III. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. „Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!“ Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. I. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю на пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. I. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні! ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.

Добіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. добра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Грин. I. 175. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ. Мир. ХРВ. 4.

Добі́рний, а, е. Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Кіев. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55.

Добра́ння, ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!

Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.

Доближа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. добли́зитися, жуся, жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.

Доборо́тися, рю́ся, решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. II. 69.

До́бре, нар. Хорошо; порядкомъ. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде. Чуб. III. 4. Бийте його добре киями, щоб знав, по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. Грин. I. 120. До́бре ка́же. Дѣльно говоритъ; красно говоритъ. Каменец. у. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Мет. 381. Ум. До́бренько, до́бречко.

Добре́зний, добре́нний, а, е. Очень добрый, хорошій, очень вкусный и пр. См. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.

Добрести́, бреду́, де́ш, гл. Перейти черезъ воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.

Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.

Добреха́тися, брешу́ся, шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Ном. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха. Мет. 16.

До́бречко, нар. Ум. отъ добре.

Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток. См. Добрий 9, 10 и 11.

До́брий, а, е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добреє. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Нп. 4) Хорошій, доброкаче-