в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XI. 157.
Господе́вий, а, е = Господній. Кара Господева. Шевч. 331.
Госпо́день, дня, нє. Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень. К. Іов. 14.
Господи́ня, ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Нп. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Госпо́дній, ня, нє. Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Госпо́донька, ки, ж. Ум. отъ господа.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Чуб. I. 156. Крий, Господоньку! Гн. II. 68.
Госпожа́, жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: „Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?“ Драг. 117.
Госпо́ся, сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. I. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Го́стенько, ка, м. Ум. отъ гість.
Госте́ць, тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечи́стий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.
Го́стик, ка, м. Ум. отъ гість.
Гости́на, ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834) 117. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Гости́нець, нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Каменец. у. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Чуб. Аж тут два люде гостинцем їдуть. Федьк. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Гол. IV. 435. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Чуб. V. 663. Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий. Чуб. V. 520.
Гости́нка, ки, ж. Ум. отъ гостина.
Гости́нонька, ки, м. Ум. отъ гостина.
Гости́ночка, ки, ж. Ум. отъ гостина.
Гости́нчик, ка, м. Ум. отъ гостинець.
Гости́нчичок, чка, м. Ум. отъ гостинець.
Гости́нність, ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких учтах, по старосвітському звичаю гостинности. К. ХП. 22.
Гости́стий, а, е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура. НВолын. у.
Гости́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали.... усю страву.... нічим людей гостити. Мнж. 41.
Гости́тися, щу́ся, сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. Ном. № 11819. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями. Зміев. у.
