верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпа́ть, насы́пать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Ви́вести, ся. См. Виводити, ся.
Вивива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́винути, ну, неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернутъ. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. III. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11568.
Вивіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́віяти, вію, єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Ви́від, воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був луччий. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. I. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екат. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Ви́відати. См. Вивідувати.
Ви́відець, дця, м. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи мисокъ: кривая линія, идущая вдоль краевъ миски. Вас. 184.
Ви́відка, ки, ж. Развѣдки, разспросъ, разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
Виві́дувати, дую, єш, сов. в. ви́відати, даю, єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого́ виві́дувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: „Що там доброго в Уграх слихати?“ АД. I. 43. — ума́. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Ви́віз, возу, м. = Узвіз. Вх. Зн. 72.
Ви́вільга, ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Ви́вірити. См. Вивіряти.
Вивірка, ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Виві́рчувати, чую, єш, сов. в. ви́вертіти, рчу, тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. I. 180.
Виві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́вертітися, чуся, тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).
Вивіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́вірити, рю, риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Зміев. у. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. Староб. у. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Мил. 75. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою. К. Псал. 32.
Виві́трювати, рюю, єш, сов. в. ви́вітрити, рю, риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається. Стор. I. 132. 2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та добре його нагаєм вивітрив.
Виві́трюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́вітритися, рюся, ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Ви́вішати, шаю, єш, гл. Перевѣшать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много. Макс.
Вивішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Ви́віщувати, щую, єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. I. 88).
Ви́віяти. См. Вивівати.
Виво́дини, дин, ж. мн. = Вивід 3. Вх. Лем. 397.
Ви́водити, джу, диш, гл. Вы́водить.
