по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Братівство́, ва́, с. соб. Братья. Желех.
Браті́єчко, ка, м. Ум. отъ братій.
Браті́й, тія́, м. = Брат. Желех. Ум. Братієчко. Желех.
Бра́тік, ка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) мн. Раст.: а) Melampyrum nemorosum L. Борз. у. Лв. 100. б) Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141.
Бра́тічок, чка, м. Ум. отъ брат.
Бра́тія, тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Бра́тка, ки, ж. 1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. I. 82. Литин. у. Канев. у.
Братки́, кі́в, м. мн. Щипцы для углей.
Братко́, ка́, м. 1) Ум. отъ брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. I. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. Мн. ч. Братки́ и братко́ве. Промовив до всіх монархів: „Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. I. 183. 2) мн. братки́. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки… каленика. О. 1861. Кух. XI. 27. б) Раст. = Братік 2. Борз. у.
Бра́тній, я, є. Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.
I. Братова́, во́ї, ж. Жена брата. „Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!“ — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.
II. Братова́, ви́, ж. соб. Дружная компанія. Братова зібралась та й гуляють. Черк. у. Братовою зібралися собі та й гуляють. Черк. у.
Братовби́вство, ва, с. Братоубійство.
Братовби́йця, ці, об. Братоубійца.
Братовби́вчий, а, е. Братоубійственный.
Братови́зна, ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Брато́к, тка́, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісови́й. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. I. 141.
Братолю́бний, а, е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. III. 23).
Братолю́бність, ности, ж. Братолюбіе, любовь къ ближнему. У братолюбності треба жити. Міус. окр.
Братолю́бно, нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Міус. окр.
Братолю́б'я, б'я, с. Братолюбіе.
Бра́тонько, ка, м. Ум. отъ брат.
Брато́чок, чка, м. Ум. отъ брат.
Бра́тство, ва, с. 1) Братство. Добре братство краще за багатство. Посл. 2) Духовное общество, церковное братство. О. 1862. IX. 47. Тут ще пішов і братчиків Кирик загодити, щоб братчики ізвеліли на братство дзвонити. ЗОЮР. II. 90.
Бра́тський, а, е. Братскій.
Бра́ття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. I. 114.
Брату́га, ги, м. = Братуха. О. 1862. IV. 74.
Брату́нин, брату́син, на, не. Принадлежащій братцу.
Брату́нок, нка, м. = Братанич. Вх. Лем. 394.
Брату́ньо, ня, брату́сь, ся́, м. Ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. VIII. 17.
Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Бра́тчик, ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. I. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. III. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862. IX. 47. 3) Членъ Січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. См. Братік, братко, брат. 5) Бра́тчик і сестри́чка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Бра́ха, хи, об. Берущій, берущая. Будеш даха, будеш і браха. Черниг. у.
Браца́р, ра́, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. I. 153, 160, 161.
Бра́цтво, ва, с. = Братство.
Бра́цький, а, е. = Братський.
Бра́чка, ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Брачки́й, а, е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Бре и брей, меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ,
