и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. II. 108.
Бо́йло, ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. I. 238.
Бо́йний, а, е. О зарядѣ: боевой. ЗОЮР. I. 70. Бойний патрон.
Бойни́ця, ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Бо́йня, ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Бойови́й, а, е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Бойови́сько, ка, с. = Бойовище. Федьк. I. 134.
Бойови́ще, ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Бойовни́чий, а, е. Свойственный бойцу. Шейк.
Бойськи́й, а, е. = Бойкі́вський. Желех.
Бойча́к, ка́, м.? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. III. 54.
Бойчи́ха, хи, ж. Жена бойка. Желех.
Бойчу́к, ка́, м. Молодой бойко. Желех.
Бо́ка, нар. = Боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло неньки. К. Дз. 146.
Бока́нь, ня́, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Бокаса́, нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.
Бока́та, ти, ж. = Буката. Желех. Ум. Бокатка.
Бока́тий, а, е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.
Боківня́, ні́, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) Утя́ти боківні́. Упасть на бокъ.
Бо́кла, ли, ж. = Боклаг. Новомоск. у.
Бо́клаг, га, м. боклага, ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.
Боклажо́к, жка́, м. Ум. отъ боклаг. 2) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 3) Порода яблокъ. Вх. Зн. 4.
Бо́клак, ка, м. = Колач 3. Kolb. I. 48, 70.
Бокла́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Бо́кло, ла, с. = Боклага. Брацл. у.
Бокови́й, а́, е́. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. I. 231. Боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) —ва́ сестра́. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Бокови́на, ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. Бокови́нка.
Бокози́йник, ка, м. = Зизоокий. Шух. I. 33.
Бо́ком, нар. Бокомъ. Бо́ком ті то вилізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. Бо́ком сі держит від мене. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Боко́р, ра, м. Плотъ. Угор.
Бокорва́н, на, м. Карбункулъ, огневикъ. Угор.
Бокре́йда, ди, ж. Букетъ искусственныхъ цвѣтовъ, или павлинье перо, даримые невѣстой и дружками жениху и шаферамъ. Гол. IV. 400, 368.
Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Боку́ри, мн. Кожаный поясъ. Желех. См. Букурія.
Бо́кша, ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Бокши́стий, а, е. О масти: съ бѣлыми пятнами на бокахъ. Желех.
Бокшій, шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Бола́, ли́, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Каменец. у.
Болбо́т, та, м. Болтунъ. Левиц. I. 257.
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Болботли́вий, а, е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Болга́р, ра, м. Болгаринъ. Желех. См. Бовгар. Ув. Болгарище. Левиц. Пов. 143.
Болга́рка, ки, ж. 1) Болгарка. 2) Родъ шапки. Пришию квіточку ік зеленому
