Би́ркати, каю, єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. III. 394.
Биркува́ти, ку́ю, єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. См. Бирка 4.
Бирна́к, ка́, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Бирови́ти, влю́, ви́ш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Би́рочка, ки, ж. Ум. отъ биря.
Би́рса, си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Бирсува́тися, су́юся, єшся, гл. Артачиться, бѣситься. Спершу кінь бирсується, а далі оговтається. Черк. у.
Бирува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Би́рфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Бирь-бирь! меж. Призывъ для овецъ.
Би́рька. См. Бирка.
Би́ря, рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. VIII. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. Биренька, биречка, бирочка.
Биса́г, га, м. = Бесаг.
Би́скуп, па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Бискупля́нин, на, м. Крестьянинъ, живущій на извѣстныхъ обязательствахъ на земляхъ епископства. К. ПС. 110.
Би́скупський, а, е. Епископскій, бискупскій.
Биску́пство, ва, с. Епископство.
Би́скупщина, ни, ж. Епископскія владѣнія.
Би́стрень, ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Би́стрий, а, е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. Нп. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. I. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен. 3) Би́стрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. Ди́виться би́стрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. II. 107. 4) Би́стрий на ро́зум. Сметливый, сообразительный. Ум. Бистренький, бистресенький.
Бистрина́, ни́ и бистриня́, ні́, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Бистри́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить. Радом. у.
Би́стриця, ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Бистрі́нь, ні́, ж. = Бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Ев. Л. VI. 48.
Би́стро, нар. Скоро, проворно. Би́стро очи́ма стриже́. Бойко смотритъ. Шейк. Ум. Бистренько, бистресенько.
Бистрово́дний, а, е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Бистрощо́кий, а, е.? Чого прийшов, бистрощокий? Грин. III. 680.
Бистря, рі, ж. = Бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. I. 158.
Бистря́к, ка, м. Накожный сапъ. Волын. г.
Бистря́нка, ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. Бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Би-сь. См. Би.
Бит, та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Би́тва, ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Бите́льня, ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. I. 2.
Бите́ць, тця́, м. Каменоломщикъ. Міус. окр.
Би́ти, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. Не по чім і б'є, як не по́ голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі.
