51
і Татар не зачіпали, і таке иньше. Козаки не слухались і 1625 р. прийшло до війни.
Польське військо, як за Жолкєвського, поспішило ся скорим маршом на козаків, доки вони ще не постягались. Були битви коло Крилова і Курукова, на границї теперішної Київської ґубернї з Херсонською; з обох боків богато погинуло людей, і потім почались переговори. Козаки згодились, аби їх не було більше понад 6 тисяч, і обіцяли на чужі землї не ходити.
Надїялись вони, що зачнеть ся незадовго нова війна у Польщї з Швецією, й Польща сама буде як найбільше козаків потрібувати, а ті умови в непамять підуть. Так воно й справдї сталось, і козаки знов робили на Українї, що хотїли. По війнї шведській пробували Поляки козаків приборкати, але в тій війнї (1630) Полякам пощастило ще меньше як у попередній. Про сю війну оповідали потім, що як козаки з Поляками стояли під Переяславом то Тарас, гетьман козацький в ночи Поляків побив (Тарасова ніч зветь ся):
Лягло сонце за горою, зірви засияли,
А козаки як та хмара ляхів обступали
Як став місяць серед неба, ревнула гармата:
Прокинулись Ляшки-панки — нікуди втікати!
Прокинулись Ляшки-панки та й не повставали
Зійшло сонце, Ляшки-панки покотом лежали.
(Шевченко, Тарасова ніч).
Скоро потім умер старий король Жиґимонт, завзятий ворог православної віри і козацтва, взагалї всього українського. Його син і наступник Володислав навпаки старавсь задоволити православних, щоб прихилити до себе і прарославне громадянство і козаччину. Мав в плянах великі війни і для того хотїв мати козаків за собою. Али пани польські хотїли спокою для господарства і не хотїли війни і податків для неї.
Вони гасили всї війни, які виникали, пильнували короля і козаків, аби не давали приводу до війни. Щоб козаки не ходили на море, поставлено коло Кодацького порогу на Днїпрі кріпость, Кодак, і так не пускали людей на Запороже і на степові промисли. Оттак козаки сподївались при новім королї поширення вольностей, а опинили ся в тїснотї, якої ще досї не знали! Завязалась війна з Шведами, козаків покликано на Балтійське море воювати з шведською фльотою. Покладаючи ся на сю війну — що польське військо буде там заняте, козаки під проводом Сулими знищили Кодак (1635). Але польські пани загасили війну з Шведами, і польське військо могло вдарити на козаків. Сього не хотїло ся реєстровим козакам. А ще до того
