Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/76

Цю сторінку схвалено

Цїлі ґрупи таких осад напр. ми знаходимо на території теперішнього Київа, властиво його передмість[1] (в самім місті такі слїди позникали). Особливо богаті й ріжнородні останки тодїшнього житя викриті в північній части Київа (коло Кирилівської улицї). Неолїтичний чоловік жив тут в печерах, штучно викопаних в грубій верстві глини (льоса), довгих і вузьких (на оден метр широкости). В одній печері, що удало ся захопити невичищеною, знайшли ся останки їжи: маса річних черепашок, та рибячі й звірячі кістки: волові, кінські, свинячі, розбиті за для мозку (але кісток в порівнянню з черепашками було не багато): тутже перепалене каміннє від огнища, камінні знарядя й останки глиняної посуди, лихо, з руки вилїпленої і слабо випаленої (печера коло Кирилівського монастиря). В сусїдстві тієї печери, коло Кирилівської улицї, в верхніх верствах землї, над вище згаданими останками палєолїтичного житя, теж знайшли ся слїди неолїтичних осад — давнїйших, з більш примітивною культурою, й новійших. Тут люде жили на поверхнї землї, у влоговинах чи виконаних в землї домівках: в них знаходили ся теж огнища, останки їжі, знарядє кремінне, костяне, багато приборів з рогу оленячого або лосячого; тут же знайшли ся досить добре зроблені печи й гончарські горни для випалювання посуди. Ріжна давність, ріжний степень культури сих осад дає себе найвиразнїйше знати на гончарських виробах: на старших осадах (в глубоко викопаних в землї домівках) стрічаємо глиняну посуду дуже примітивно вироблену і дуже лихо орнаментовану, тим часом як в иньших бачимо виріб далеко кращий, краще орнаментований, є початки мальовання посуди, а в найновійших стрічають ся уже зроблені дуже добре, майже як теракотові, росписані начиння, що належать до тої пізно-неолїтичної (т. зв. передмікенської) культури, про яку будемо говорити низше. Поруч з поступом в технїцї бачимо зміни і в самім побутї: зміняють ся останки їжі, маси черепашок старших осад дають місце кісткам рибячим, звірячим і пташиним, полїпшаєть ся урядженнє домівок, і т. д.[2]

 
  1. Кирилівська ул., Флоровська гора, Юрковиця, Преорка, Соломянка, Лиса гора.
  2. Про неолїтичні печери Київа — Антоновичъ Археологическія находки и раскопки въ Кіевѣ и въ Кіевской губерніи въ 1876 г. (Чтенія київські I), Антоновичъ и Армашевскій op. c. 31–3, Уваровъ op. c. 276, Труды IV съѣзда т. I. Про богаті, хоч і недбало використані нахідки Хвойки коло Кирилівської ул. — передо всїм його власна публїкація: Каменный вѣкъ средняго Поднѣпровья с. 754 і далї. Більше науково, але тільки на підставі удїлених йому звісток і рисунків, студіював їх Вовк op. c. (Материяли I). Коротші замітки, але оперті на автопсії, вповнї або в части — Антоновичъ і Армашевскій op. c. 29–30, Записки Наук. Тов. ім. Шевченка т. IX, Труды XI съѣзда II с. 141.