на захід. Велика битва під Київом скінчила ся погромом Печенїгів, на тім місцї де потім Ярослав заложив новий Київ (де тепер Золоті ворота, св. Софія й ин.). Потім Печенїги рушили на Дунай і за Дунай і зникли з наших степів, а на їх місце розложили ся Торки, а потім Половцї.
._79.jpg)
Маючи більше спокою з полудня, Ярослав міг подбати про західнї границї. Там в другій половинї X віку зложила ся була сильна держава Польська і не вдоволяючи ся зібраннєм самих польських земель, силкувала ся захопити пограничні українські й мішані польсько-українські землї. Вже Володимир воював ся за се з князем польським Болеславом Хоробрим, а за тої усобицї, що підняла ся по смерти Володимира, Болеслав, помагаючи Святополкови, захопив західне українське пограниче („Червенські городи“, як се називає лїтопись). Поборовши Святополка, Ярослав зараз заходив ся вернути собі сї землї, але тільки аж помиривши ся з Мстиславом міг до сього взяти ся з більшими силами. Обставини тим часом перемінили ся: Болеслав умер (1025), і в Польщі підняла ся усобиця, як на Руси по Володимирі, тільки ще більш тяжка й затяжна. Ярослав з Мстиславом мали змогу не тільки вернути собі те що забрав був Болеслав, але й попустошили Польщу й обловили ся здобичю й невільниками. В Польщі в 1030-х роках зчинилося велике замішаннє, народ вигоняв князїв і духовенство, нищив християнство. Десь аж коло р. 1039 внук Болеслава Казимир званий Одновителем вернув ся до Польщі й почав поволї заводити лад. Він притім звернув ся до помочи Нїмеччини й Ярослава. Ярослав справдї
