сар візантийський був їй за хрещеного батька; одначе в записках константинопольського цїсарського двору описуєть ся докладно, як приймали її, але про хрестини нема згадки, і видно з того, що хрестила ся вона таки в Київі. Намовляла й сина свого Святослава хрестити ся, але тому се не підходило. За те сини його, що виростали в Київі при старій бабцї, з дитячих лїт могли вже набрати ся дещо християнства, між ними й Володимир. Але минуло богато лїт, поки він, упорядкувавши справи своєї держави, взяв ся до поширення християнства.
 67. Золота монета Володимира, з фіґурою його та образом Христа (на візантийський взір). |
 68. Срібна монета Володимира, тогож фасону (напись: „Володимир а се єго серебро“). |
Лїтописна повість представляє справу так, що до Володимира приходили з ріжних країв місіонери й намовляли його на свою віру: Болгари на магометанську, Хозари на жидівську, Нїмцї на католицьку, Греки на православну. Володимир порішив сам випробувати, котра віра краща, і послав своїх послів в ріжні краї — оглянути ті ріжні віри. Посли вертають ся і оповідають, що найбільше їм сподобала ся грецька віра; бояре теж кажуть, що мабуть таки грецька віра найкраща, коли на сю віру перейшла Ольга — „що була наймудрійша з усіх людей“. Володимир постановляє охрестити ся, але не хоче просити Греків, щоб прислали йому для сього духовних, а зачіпає їх иньшим способом: іде на Корсунь, здобуває і посилає до візантийського цїсаря Василя й його брата Константина, що правили в двох, аби видали за нього сестру, бо инакше піде й на Царгород. Цїсарі відповідають, що не можуть видати сестри за поганина — хиба як вихрестить ся. Володимир відписує їм, що радо охрестить ся, бо знає вже християнську віру й сподобав її собі. Тоді цїсарі посилають сестру свою Ганну до Володимира в Корсунь. Володимир одначе ще не похочує хреститись; але захорував на очі, і цїсарівна Ганна намовила його, аби скорше хрестив ся, щоб подужати. Охрестивши ся, виздоровів справдї, повінчав ся з цїсарівною і забравши грецьких духовних з Корсуня, поїхав до Київа — хрестити Киян і всю землю.
В сїм оповіданню задержало ся тільки дещо з дїйсних подїй.
