жим родом ослабла і призабула ся, розсадив своїх рідних синів, мало велику вагу в дальших відносинах. З сього часу починаєть ся династична ідея в землях Київської держави: князї потомки Володимира з свого боку (в своїм інтересї), а дружина й громадянство — з свого (також з певних своїх інтересів) ширять, розвивають і скріпляють гадку, що землї Руської держави — се спільне добро роду Володимирового, він його мусить пильнувати, але тільки Володимирові потомки мають ним володїти: не має тут бути нїяких иньших князїв, тільки Володимирове потомство, і кождий з князїв його потомків мусить мати для себе якусь волость в сих землях. Ся „династична ідея“ мала велике значіннє і справдї звязувала певним внутрішнїм звязком, почутєм одности і спільности (солїдарности) сї землі протягом цїлих віків. Але крім неї увів Володимир в житє своєї держави ще иньші могутнї внутрішнї звязки — релїґійні й культурні, а то через розповсюдненнє нової віри — християнства, що стало релїґією державною, правительственною в землях Київської держави.
._c._76.jpg)
25. Християнство. В чорноморських грецьких містах, так само на Подунавю християнство почало поширювати ся вже в перших віках, і звідти заносило ся в наші сторони, через купцїв і всякий мандрівний люд. Нема сумнїву, що вже в IX віцї християнська віра стала ширити ся в головнїйших містах України, де було багато такого мандрівного люду, й захоплювала вищі верстви громадянства. Знаємо, що в 860-х роках вислані на Русь грецькі духовні охрестили богато людей, так що на Русь вислано потім осібного владику для сих руських християн. В першій половинї X в. згадуєть ся церква святого Ілї в Київі на Подолї — в трактатї Ігоря з Греками, і серед Ігоревої дружини в тім же трактатї згадуєть ся Русь християнська і Русь поганська. На княжім дворі і в кругах боярських було чимало християн, і не дивниця була, що й жінка Ігорева, княгиня Ольга охрестила ся теж. В Київі оповідали потім, що вона їздила хрестити ся до Царгороду, і сам цї-
