хід був значить нещасливий, але в Київі потім оповідали про нього навпаки: що Греки перелякали ся Руси й відкупили ся дорогою цїною. Новий трактат з Візантиєю уложено в 944 р, і сим разом Візантия, користаючи з своєї побіди, покоротила права руських купцїв, заборонила їм куповати найдорогші паволоки, а Ігор обіцяв, що не буде нападати на грецькі володїння в Криму.
Щасливійший був похід Руси на каспійське побереже в 944 р. Про нього богато оповідають тамошнї письменники, а славний перський поет Нізамі пізнїйше (в XII віцї) написав фантастичну (казкову) поему про се: по одній сторонї виступає руський король з 900 тисячним військом, що їде на слонах, — против нього іде сам Олександр Великий, щоб покарати за пороблені спустошення, і по семи битвах нарештї проганяє. На правду руське військо не було таке велике, але йому удало ся обловити ся здобичею і піти зовсїм безкарно. Сим разом, памятаючи попередню засідку, воно перейшло суходолом під Дербент, через північний Кавказ, відти пустило ся морем на устє Кури і потім Курою пішло в гору в край, що звав ся Агованїєю (тепер Карабаг). Тоді він належав до Арабів. Русь опанувала сей край, засіла в його столицї Бердаї на р. Курі і грабувала сусїднї краї довго, кілька місяцїв, поки в руськім війську не почали ся хороби з непривички, тому що їли богато тутешнїх овочів; тодї пішло собі назад.
._c._63.jpg)
