Послухали брата старшого ота́мана.
Зробили дїло їм повелене
Вили сильця вони шовкові,
Ставили сильця ті в лїс на самий верх
І ловили по три днї по три ночи —
Не могли вловити і пташиночки!
Обернув ся тодї птахом сам Вольга́,
Полетїв він попід хмарами,
Заганять гусей, лебедїв, ясних соколів
І малу теж птицю-пташицю
Знов були вони у городї у Київі
Зі своєю дружиною хороброю —
Тай говорить їй Вольга́ Всеславович:
„Гей же ви, дружино моя добра та хоробрая,
Слухай брата старшого, ота́мана,
Робіть дїло вам повелене —
Беріть ви топори дроворубниї,
Ви будуйте суденце дубовеє.
Вяжіть ви на нім снасть шовкову,
Виїздіть ви на нїм на синє море.
Та ловіть рибу щуку та плотиченьку,
Дорогеньку рибку осетринку.
А ловіть її по три днї, три ночи“
Послухали брата старшого отамана.
Робили дїло їм повелене.
Брали топори дроворубниі,
Будували суденце дубовеє.
Снасть вязали на нїм шовкову,
Виїздили в нїм на синє море,
І ловили по три дні по три ночи —
Не могли зловити ані рибини
Обернувсь тодї Вольга́ сам щукою.
Гей побіг він по синїм морю,
Заганяв він рибу щуку та плотиченьку,
Дорогеньку рибку осетринку
В лїтописних звістках про Олега зістали ся також сліди ріжних оповідань та вигадок про нього як про віщого князя, знавця всяких хитрих мудрощів. На шастє маємо одначе й документ з його князювання, зовсім певний, дорогоцїнний, який посвідчує нам, що маємо дїло не з казками, а з справжнїм таки, дїйсним київським князем, що княжив на початку X віку. Се умова Олега з Візантиєю, списана в р. 911. Маємо в лїтописи ще иньшу його умову, надписану 907 роком, але та тільки в уривках, а умова 911 року записана в лїтописи ціла, і з неї можемо знати напевно, що Олег тодї справдї був князем у Київі. Лїтописець каже, що сї умови були списані після вдатного походу Олега на Царгород: що він 907 р. ходив з усїм війском, з полками всїх підвластних племен на Константинополь; Греки, щоб не допустити його до міста, ланцюхами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, в котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали