що так богато було тих скандинавских вояків між київською „руською“ дружиною, часто і саму Русь називано скандинавським, або инакше „норманським“ народом (Норманами, або північними людьми звали тоді скандинавських вояків в західнїх сторонах, куди вони теж з часта навідували ся по здобич, — так як у нас звали Варягами). А київський лїтописець виміркував собі, як ми бачили, що й саме імя руське прийшло мабуть, з Варягами з Швеції.
20. Походи руських дружин. В IX столїтю починаємо вже з часта чути про походи руських дружин на сусїднї землї. Так з початком IХ віку „погибельний іменем своїм і ділами народ Русь“ (так називає його житиє св. Георгія Амастридського) пустошив полудневе побереже Чорного моря, береги Малої Азії від Константинополя до Синопа; припадком довідуємо ся про се з приводу того, що ся руська дружина зайшла в город Амастру, і в житиї св. Георгія Амастридського записано чудо, яке мовляв стало ся з сими напастниками. В житиї иньшого святого Стефана Сурожського оповідаєть ся про те як „руська рать“ з своїм князем Бравлином пустошила в тих же часах полудневе побереже Крима.
._c._54.jpg)
Таких нападів на візантийські городи на Чорноморю було мабуть в тім часї богато, і щоб забезпечити ся від них, правительство візантийське в 830-х роках завело переговори з князями руськими. Припадком довідуємо ся про се з того, що в 839 роцї імператор візантийський з своїми послами післав до імператора нїмецького послів руського князя, щоб нїмецький імператор їх від себе переслав до дому, бо з Візантиї заступили їм дорогу якісь вороги (мабудь орда угорська). Одначе незадовго почали ся знову походи Руси на візантийські землї. Найбільший похід став ся в 860 роцї. Русь великим військом напала на сам Царгород. Було їх 200 великих човнів, на них могло бути коло 10 тисяч війська. Візантийський імператор саме вибрав ся з військом своїм на війну в Малу Азію і столиця його зістала ся без війська. Русь обпала її й нищила околицю: люде поховали ся за мури головного міста і в великім переляку чекали нападу, питаючи ся оден одного:
