Котляревський в „Наталцї Полтавці“, Квітка в своїх повїстях, і деякі меньше замітні письменники в своїх творах ставлять собі за завданнє відкрити благородний зміст селянської душі, показати, як в тяжких обставинах селянського житя, під сїромяжною покривкою живуть високі, чисті людські змагання, котрі ріднять українського мужика з його найосвіченїйшим сучасником. Українська лїтература стає демократичною, єднає інтереси вищих освічених верств з інтересами мужицькими, бере в оборону людські права селянина-кріпака, а згодом починає приходити і до розуміння його економічних і соціальних потреб, та тих суспільних і полїтичних доріг, котрі могли б привести до поправлення суспільного становища закіпощених темних і обрабованих народнїх українських мас. І се питаннє про піднесеннє українських народнїх мас до людського житя стає центральним і головним питаннєм з становища українського відродження, тому що вищі верстви зійшли з національного українського ґрунту і вся надїя українського житя спочивала на селянстві, на надїях його визволення і духового розвою.
120. Українські гуртки росийської України 1830–1840-х років. Заінтересованнє українською мовою і народнїм побутом, народнєю словесністю і переказами минулого, симпатії до українського народу і його етноґрафічних прикмет зєднують згодом людей в перші українські гуртки з лїтературними і народолюбними інтересами. Найбільш замітний гурток, перша така громада українська, що вже щось значила в лїтературї й житї українськім, на Українї росийській виробила ся в Харкові. В десятих–тридцятих роках Харків став ся найбільшим духовим огнищем України: коштом місцевого дворянства, потомків слобідськоі старшини, засновано тут унїверситет, далі жіночий інститут, орґанїзував ся театр, розвивала ся досить жвава як на ті часи лїтературна дїяльність; виходили журнали і збірники лїтературні. Що правда, і сї школи харківські, і се письменство — все отсе культурне житє було великоруське, а українська течія проявляла себе в нїй досить скромненько — українськими поезіями або статейками в тих великоруських журна-
