дуже дїяльно заходив ся коло піднесення свого духовенства, і тут в Мукачеві коло нього згодом зїбрала ся громада доволї вчених як на той час людей, з котрих вийшли потім перші професори-Русини львівського унїверситету і чимало иньших замітних дїячів. З прилученнєм Галичини сї заходи правительства захопили також і її. Зараз по прилученню Галичини Марія-Тереса завела в Віднї духовну семінарію для унїатів; се було мале віконце в Европу для галицького українського суспільства і мало воно чимале значіннє в його житю. Потім слїдом заложено семінарію у Львові, а при заснованню львівського унїверситету в 1784 р. положено, щоб деяких наук вчили по українськи, і осібний лїцей при нїм заведено, де б Українцї підучували ся. щоб потім вступити до унїверситету. Богато зроблено також і тут для добробуту духовенства; з маєтків закритих монастирів орґанїзовано „релїґійний фонд“ для полїпшення становища духовенства. Так само на Буковинї, за недовге воєнне правлїннє положено цїнні початки нової, світської школи і тутешній релїґійний фонд, що володїв пятою частиною цїлої Буковини (се були давнїйші монастирські і єпархіальнї маєтки) давав величезні засоби на культурні і національні цїли. Та біда була в тім, що в суспільних і національних відносинах сеї далекої провінції австрийське правительство слабо розпізнавало ся: не вміло знайти справжньої точки в селянських відносинах, без кінця заплутуючи справу своїми суперечними рішеннями, і так само в культурних справах дуже часто зовсїм не вміло доглянути українського елєменту, вважаючи румунську мову „місцевою мовою“ всеї Буковини без ріжницї.
В Галичинї воно розглядало ся трохи краще, але й тут правительственні заходи, направлені на піднесеннє українського народу, здебільшого заглушили ся потім впливами польської шляхти, та й робили ся без потрібного знання місцевих обставин. Для тих українських вищих шкіл і катедр не знайшло ся людей тямущих, які б вміли вгадати ті живі течії народнього житя, на котрих можна було оперти новий просвітний рух. Наука вела ся мертвою книжною мовою, викладали ся предмети далекі від житя, тому й сї заходи не дали такої користи, яку б могли дати. Згодом українські лєкції і український лїцей скасовано, коли з нових гімназій стали виходити Українцї підготовані до слухання загальних курсів. З загальною реакцією, що почала ся в Австрії по смерти цїс. Йосифа (1790), польська шляхта здобуває собі впливи і в двірських кругах і у місцевої адмінїстрації та починає лякати її своїми вигадками про нахил галицьких Українцїв до Росії та до православія, відвертаючи тим правительство від заходів на їх користь. Під впливами Поляків замість української мови заведено мову польську — з початку в школах вищих типів, а далі і в сїльських, народнїх. З огляду
