Гуни й самі сунули далї на захід, в степи сучасної Угорщини, а з ними й решта Ґотів; мало що зістало ся їх коло Азовського моря, в Криму та на кавказькім побережу.
Так одкрили ся великі простори Словянам разом і на захід і на полуднє і вони в тім часї починають широко розселяти ся. Західнї племена, з яких вийшли Поляки, Чехи, Словаки і тепер майже винищені племена полабські й поморські (на балтийськім поморю), посунули на давнїйші німецькі ґрунти, по Вислї, Одрі й Лабі. Племена полудневі, з котрих вийшли теперішнї Болгари, Серби й Словинцї, рушили за Карпати, на Дунай і за Дунай, в землї Балканські. Племена східнополудневі, з котрих вийшов наш український народ, посунули з своїх старих селищ в сусїдні простори, полишені західнїми й полудневими племенами, та на полудне, в степові й пограничні з степами краї, спустошені по тій гунській бурі. Тут у перве й стрічаємо тодї звістки про наші племена, про наш нарід окремо, а не про все Словянство, як давнїйше.
._c._31.jpg)
10. Розселеннє українське. Анти. Живучи на своїх старих селищах, в тїснїйшім сусїдстві, Словяне говорили й мовою більш одностайною, і звичаї та побут мали більш однакові, нїж потім, як розселили ся так широко. Про те й тодї, зовсїм певно, була вже ріжниця між племенами та громадами тих племен, тільки виразнїйше виступила по розселенню. Письменники грецькі, що писали про Словян, коли вони ще тільки розселяли ся, розріжняють на полуднї, в сусїдстві Візантиї Словен і Антів Словенами звуть вони ті племена, що сидїли над Дунаєм і в балканських землях, Антами тих що сидїли над Днїстром і дальше на схід, над Днїпром і далї до Азов-
