повписувано в реєстр богато не-козаків; а Поляків. Виборну старшину скасовано, всіх старших настановляли власти польські, і то полковників не з козаків, а з шляхтичів польських, і вся вища старшина була польська. Польські пани мали правити козаччиною. Мешкати козакам позволено тільки в староствах Черкаськім, Корсунськім і Чигиринськім. Всї не вписані в реєстр мали бути послушні панам і старостам.
Козаки попробували ще просити короля, щоб зняв ті тяжкі постанови, але се нїчого не помагало. Ще якийсь час хвилювала ся козаччина, збирали ся купи, але по двох невдатних війнах не мали охоти до третьої. Потоцкий з військом стояв над душею і не було надії на успіх нового повстання. По тім як козацькі посли нї з чим вернули ся, при кіниі 1638 р. переведено нові порядки. Наставлено війську козацькому нову старшину, замість старшого — комісара польського, полковниками самих „родовитих шляхтичів“, з козаків тільки двох осаулів та сотників. Між ними опинив ся й Хмельницький — сотником чигринським. Відновлено Кодак: сам Конєцпольский вийшов туди з військом польським, вистояв там, поки скінчили замок, і поставив залогу; коменданту кодацькому наказано не пускати нікого на Запороже, а хто б ішов самовільна — того смертю карати. На Запорожу мали чергувати ся два полки реєстрові, щоб стерегти Татар і не давати купчити ся на Низу своєвільникам. На волости розложено польське військо для постраху.
Сим разом Польща довгий час не зачинала ніяких воєн, не потрібувала анї свого війська, анї козацького, і новий порядок, заведений
