тодї панував над усїм побережем Середземного моря, тодї стали через грецькі городи чорноморські поширювати ся також впливи і вироби римські, аж доки не впали сї чорноморські городи від походів ріжних воєвничих народів, що посунули сюди, в III — IV віках по Христї.
7. Степові народи. Греки нам прислужили ся ще й тим, що від них маємо звістки про народи, які жили тодї в наших чорноморських степах.
Давнїйших жителїв нашого Чорноморя звали вони Кімеріями, але в тих часах дуже мало знали і про наші сторони, і про їх людність, і Гомерова Одісея описує наші сторони як країну вічного морозу і туману:
там Кімерійцї живуть, і їх місто і цїле їх царство
хмарами вкутане вічно й туманом, бо яснеє сонце
не поглядає на той край гарячим проміннєм нїколи.
._c._25.jpg)
В Гомеровій Ілїядї є згадка про кочовників наших степів —
славних кобилодоїльцїв
молокоїдів убогих, найсправедливших між людьми.
Потім у пізнїйших письменників маємо вже докладнїйші звістки про тих степовиків.
Були то ріжні племена іранського роду, як теперішнї Перси; частина їх зістала ся в чорноморських і кавказських степах, а з Азії прибували ще нові, бо звідти почали тиснути ся до Туркестану турецькі народи з північної Азії. Одні з тих степових племен були більш хазяйновиті, сїяли збіже і з того живили ся. Иньші були чисті кочовники, що ходили з своїми стадами худоби, їли мясо, молоко кобиляче і сир; жили в кибитках, як теперешнї Калмики або Ноґайцї. В VII, VI і потім в V віцї, саме тодї як Геродот побував в Ольбії й описав тутешнї
