шов ся у них несподіваний союзник в Криму: хан Махмет-ґерай і його брат Шагін-ґерай збунтували ся против султана турецького, що хотів їх скинути, і закликали до помочи козаків, а ті з великою охотою взяли ся їм помагати. Коли турецькі кораблї лїтом 1624 р. подали ся до Криму, везучи нового хана на місце Махмет-ґерая, козаки під сам той час рушили на Царгород, захопили Турків зовсім неприготованими (хоч уже наперед ріжні страшні поголоски про козаків ходили в Царгородї) і цїлий день свобідно грабили собі обидва береги Босфору; понищили богаті оселї, роскішнї вілї, а ввечері спокійно забрали свою богату здобич на чайки і вийшли на море, перше нїж Турки зібрали ся боронитись. Коли ж догонили їх турецькі кораблї, споряджені за той час, козаки спокійно чекали їх (противний вітер не давав змоги нашим іти на Турків). Побачивши таку відвагу Турки так налякали ся, що вернулись назад, не зачепивши козаків, і вони пішли собідно до дому. А два тижнї пізній ше на ново, ще з далеко більшою силою пішли на Царгород; на лиманї Днїпровім загородили їм дорогу кораблї турецькі: було їх 25 великих галер і 300 меньших кораблїв; але козаки били ся з ними кілька день, пробили ся на Чорне море і пішли знову на Царгород. Сим разом цїлих три днї грабили й палили береги Босфору і спокійно відплили собі до дому. Стрівожений сими нападами султан вислав післанцїв до Криму, до капітан-баші, аби лишив всїх тих Ґераїв, а їхав скорше Царгорода боронити. Тому було се дуже на руку, бо й так не мав що робити в Криму — і там здибав ся з козаками: коли пустив ся в глубину краю на непокірних ханів, здибав ся з військом Махмет-ґерая, що мав при собі також і полк козацький. Невеликий він був, але побачивши таку компанію. Турки стратили всяку охоту бити ся, почали переговорювати ся; тодї Татари з козаками напали на них, погромили й гонили за ними до Кафи. Взяли Кафу. Капітан-баша утїк на кораблї і щоб визволити з рук Махме-
