ляти кість і навіть камінь: зручними ударами він вміє відбити кремінь такої форми, яку йому треба: чи гострокінчастий камінь, котрим можна було бити з руки, чи ріжні вістря, щоб насаджувати їх на деревину, як спис, чи скрібнички для виправлювання шкури або обдирання мяса. Навіть мережав кістки ріжними везерунками та рисунками: такі мережані кістки знайшли ся в київській і мізинській нахідцї, а в нахідках французьких нераз знаходили ся такі гарно вирізблені фігурки на кости, що й теперешнїй неучений чоловік не завсїди б утяв так.
Але в тих часах так званої палєолїтичної себ то старої камяної культури чоловік не мав ще нїяких домашних звірят, не вмів сїяти збіжа, а живив ся тим, що зловив — їв звірину, рибу, черепашки; не вмів робити нїякої посуди, і багато ще в чім не дійшов пізнїйшого знаття.
4. Новійша камяна культура. Камяна культура, коли чоловік ще не знав нїяких металїв і свій найкращий струмент мусїв робити з каменя, з тих давнїйших так званих ділювіальних часів поволї переходить в новійші, коли вже перевели ся ті давнї звіри, коли стопили ся леди і стекли води, і житє в наших сторонах стало зовсїм близьке до теперішнього. Чоловік ще орудував головно камінем, але виробляти з нього всякий струмент навчив ся далеко краще против давнїйшого. Він не вдоволявсь уже тим, щоб відбити собі аби як камінюку, а ще вигострював свій струмент дрібонечкими ударами, шлїфував на гладко, навчився вертїти дїри, щоб насадити сокірку, молоток або булаву на дерево або кістку. Дивувати ся приходить ся не раз, як таки-так чоловік не знаючи зелїза, камінем або кісткою вмів висвердлити, такі рівні, акуратні дїри, так вишлїфувати піском сокірку, клин, або долото з каміня, виробити таку тоненечку стрілку, ножик, пилку, серп з креміня.
Та не тільки в сїм видко великий поступ людського житя. Дав-