нїм — так званї верстви третичні. Далї часом покажеть ся чиста крейда — останок давнього глубокого моря, рябі рухляки, а ще далі — верства камінного угля; на останку ж, на сподї — мертвий твердий камінь, стоплений огнем ще з тих часів, як земля була горяча і застигала зверху, вкриваючи ся твердою камінною корою.
По сих ріжних верствах каміння, глин, пісків, по ріжних останках ростин і звірят учений ґеольоґ скаже, чи було тодї на сїм місцї море чи суша, покаже, які ростини росли і які звірі водили ся, як виглядали, чим живили ся. Великі зміни переходила кожна сторона. Де тепер сухий степ, там хвилювало колись глубоке море, водили ся ріжні морські живини; потім, як дно підіймало ся, вода спливала, а від останків ріжних живин, що колись жили в морі, лишали ся купи кісток, черепашок, які збивали ся з часом у верству каміня-вапняка; їх заносив намул рік або порох вітрів, наростав цїлими шарами погній від усяких ростин та живин.
З тих останків можна знати, що тодї як починало ся людське житє на землї, море спливало з наших сторін. Давнїйше воно покривало майже цїлу Україну, а під кінець третичної доби вже мало що виступало за теперішнї береги моря Чорного, Азовського і Каспійського: сї три моря були одним морем, як ще й тепер знати по великих млаках (солончаках) між Азовським і Каспійським морем та иньших слїдах. Гори Карпатські, Кримські, Кавказькі підіймали ся поволї над рівниною, і так на початку ділювіальної доби вигляд нашого краю вже значно наблизив ся до теперішнього. Але мав він іще перебути одну переміну, яка сильно відбила ся на його житю і вигляді, а були то ледові часи.
._c._13.jpg)
В першій половинї третичної доби в Европі було так горячо, як тепер в центральній Африцї. Ростинність була незвичайно буйна, рос-
