жого двора й окликали своїм князем. Всеслав став князем у Київі — але не на довго, Ізяслав пошукав помочи у свого швагра князя польського Болеслава і з ним прийшов на весну. Кияне з Всеславом пішли їм на зустріч оружно. Та несподївано Всеслав в ночи втїк з київського табору в свої полоцькі краї — не схотїв рискувати за для київського стола, і так зіставив Киян. В нашім славнім Слові о полку Ігоревім зістала ся пісня про сю пригоду:
Всеслав князь людям суди судив,
Князям городи рядив,
А сам в ночи вовком ходив,
З Київа до півнїв до Тмутороканя забігав,
Великому Хорсови (сонцю) вовком путь перебігав.
В Полоцьку йому заутреню у святої Софії звонили —
Він у Київі зачув ті дзвони.
Клюками спер ся він о конї, скочив він ік Київу
І діткнув ся ратищем золотого стола — Київа;
Скочив звідти лютим звірем з під Білгорода
І повіяв ся у синїй млї...
._88-9.jpg)
Кияне, зіставши ся без князя, кликали до себе Святослава і Всеволода, але ті теж не насмілили ся наставити свої голови. Кияне муcїли назад прийняти Ізяслава, і той кріваво пімстив ся на участниках повстання. Але зміркувавши з сих подїй, як слабо сидить Ізяслав на
