Тим самим, поняття родової аристократії не є те саме, що поняття аристократії національної.
Найліпше це пояснити на прикладі: англійський лорд, коли він не є суспільно активним, коли не стремить до проводу, є лише родовим аристократом. В такому стані він є людиною без суспільного значення і не є аристократом в нашому розумінні. Він належить до пасивної маси, якій у суспільному житті дають провід інші. Але той самий лорд може бути суспільно активним, може посідати хотіння влади і лише це рішає про його приналежність до суспільної, чи національної, аристократії.
В такому самому значенні буде належати до суспільної, чи національної, аристократії суспільно активний робітник, інтелігент, хлібороб, ремісник і т. д. Тому провідна верства большевиків є національною аристократією на підбитих нею теренах.
Таким чином Липинський в українську соціологію перший вводить поняття аристократії поза її історичними модифікаціями, як категорію логічну, яка діє постійно, незалежно від часу і суспільної системи.
Після цього, поняття провідного суспільного чинника стає ясно окресленим, стабілізованим, придатним для дослідження його природи й суспільної ролі.
Суспільна організація може бути побудована лише трьома методами — охлократичною, клясократичною і демократичною. В основі кожної з ких лежить взаємовідношення між активними і пасивними елементами нації.
Первісною методою організації суспільства є метода охлократична, а взаємини, які вона витворює між активними і пасивними елементами нації — механічні. Вона є методою організації такого суспільства, яке знаходиться ще в примітивному не здиференційованому стані, наприклад, кочовому, або яке ввійшло в стан матеріяльного і морального занепаду в наслідок чого таке суспільство тратить органічний зв'язок між своїми складовими частинами, а також відпорність на охлократичну методу його організації.
Така спільнота ділиться на суспільно безформенну, без внутрішньої організації, атомізовану юрбу (охлос — юрба) з одного боку, та тих, що цією юрбою необмежено правлять, з другого.
Суспільне завершення така система звичайно оформлює на ідеї провідництва, особою необмеженою ніякими законами та організаційними нормами.
Якщо охлократія зустрічається з залишками організованих форм суспільства, що трапляється в випадку завоювання нею розложених, або підупавших суспільних сполучень, їх розкладає, або просто нищить.
Такою методою були організовані всі кочові орди, які через українські терени відкочовували у вічність. Вони, звичайно, розскладали устабілізовані форми суспільного життя, наприклад, при допомозі т. зв. татарських людей, і т. подібне.
Такою ж бо методою, запозиченою від Татар, була організована на своїх теренах Московія, а особ-
