місами Англія досягає справді устояних форм громадського життя і ці компроміси не заважають її суспільному, ні господарському розвитку.
На закінчення цих зауважень слід зазначити, що стабілізоване суспільство має різні форми і різний зміст. Так за формою стабілізація буває стихійною, або організованою, а за змістом органічною, або механічною.
Історія нашої країни склалась цілком інакше ніж історія острівної, цілі століття захищеної з суходолу широкою протокою, а з моря сильною фльотою, Англії.
Спочатку кочові орди, що іноді дощенту винищували зав'язки суспільного життя, а пізніше державна залежність України від Польщі і Москви, які свою політику спрямовували на нищення організованих форм українського суспільного життя — все це створило таку ситуацію, за якої століттями не можна було розбудувати міцних загально українських форм суспільної організації.
Ці зовнішні причини викликали причини внутрішнього характеру — духове роздвоєння української провідної верстви, що находилась під культурним впливом Сходу і Заходу.
Але без огляду на таку ситуацію, український нарід все ж робить в напрямку устабілізування суспільного життя потужні зусилля і досягає значних успіхів, і то у формах цілком незалежних від впливів сусідів, у формах самобутніх, а під суспільно-моральним оглядом надзвичайно високих.
Я говорю про козаччину. Її організація йшла двома шляхами і в двох формах — утворенням Лицарського ордену, Запоріжжя, і організацією городового козацтва, яке фактично все переростало формальні межі реєстрованих полків. І коли б історичні обставини склались сприятливіше, козаччина стала б чинником, навколо якого стабілізувалось би українське суспільне, територіяльно викінчене життя.
Надзвичайно цікавий і повчальний був внутрішній устрій цієї соціяльної групи, і про нього слід згадати. Козацтво за традицією, побутом, звичаями і завданнями — було оперте на земельну посілість, але лише на посілість малу і середню, тоді, як західне лицарство опиралось на посілість велику.
Козацтво було лицарством без шляхетської нобілітації, але таким, яке заховало і плекало всі ліпші традиції цього стану. Козацтво повним правом можна назвати лицарством народнім, тоді як лицарство західне від народніх мас відділяли маєткові, побутові та станові відносини. Цей соціяльно-психічний фактор ще й сьогодні має величезне практичне значення.
Козача організація була основою соціяльної структури козацької Держави, основою міцною, стабільною. Ціла територія ділилась на полки, а останні на сотні і в ці організаційні форми вкладалось не лише військове та адміністративне, але і суспільне життя краю.
Така форма козаччини переро-
