|
Інж. Микола Базілевський |
В комплексі ідей, які обгрунтував і поставив перед українським громадянством до здійснення В. Липинський, основне місце займає ідея соціяльної стабілізації.
Інші його ідеї, як ідея провідної верстви, клясова ідея, ідея територіяльної спільноти, хоч і належать до логічних категорій, що підкреслює їхнє особливе значення, однак супроти ідеї суспільної стабілізації вони виконують лише службову ролю.
Стабілізоване українське суспільство, яке було б життєздатним, яке б еволюційним порядком нормально розвивалось, яке в своїй динаміці було б гнучким, елястичним, і в той же час міцним і відпорним на внутрішні зміни, а то й потрясення та зовнішню експанзію, — ось що опановує думку Липинського, ось чого шукає він у своїх історичних і соціологічних студіях та студіях над історією Церкви.
Липинський шукає історичних-духових і матеріяльних основ, на яких можна було б стабілізувати українське суспільство та зрівноважити його в його складових частинах і так поставити на службу державнотворчого процесу.
І він викриває стабілізаційні закони суспільного розвитку, прикладає їх до української дійсности і робить висновок, що вони спроможні цю дійсність із стану бездержавного перетворити в стан державний.
В. Липинський ураховує особливості розвитку українського народу і проблему соціяльної стабілізації в Україні вважає однією з найтяжчих, з природи речі, проблем.
В силу певних причин — на них не будемо спинятись — в Україні ще й сьогодні від тисячеліть перехрещуються духові впливи Сходу і Заходу без того, щоб витворити один духовий тип українця. Наприклад: декотрі явища нормального демографічного характеру, які з природи речі утруднюють процес суспільної стабілізації, але деінде проходять зрівноважено, у нас набирають досить бурхливих форм.
Але, крім них, уже десятки років в Україні діє чинник непередбачений ніякими соціяльними нормами — це примусове масове вимішування різних народностей етнографічно собі чужих — українців з москвинами чи різними азійськими народами, — що готує в майбутньому просто непередбачену трудність здійснення в Україні ідеї соціяльної стабілізації і це особливо підкреслює її вагу і значіння.
У повноті соціяльного змісту, стабілізоване суспільство — поняття ідеальне. В житті воно, навіть у найвищих зразках, є релятивним. Коли взяти бігуни цього поняття і
- ↑ Доповідь на IV. Науковій Конференції НТШ — Торонто, 6 вересня 1953 р., „Булетень” ч. 1 (4), 1953.
