Сторінка:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu/57

Цю сторінку схвалено

Це, мабуть, Боже милосердя зберігає непорушними дорогі нам образи, щоб на тяжкій життьовій дорозі з них черпати силу і рівновагу духа.

Духова постать Липинського велична, захоплююча, трагічна! Розпорошена на бездержавних бездоріжжях українська нація, не спроможна покищо сконцентрувати політичну думку на його науці, і трагічна постать Липинського глибоко символізує нашу політичну добу. Самітня людина, бо прийшла з майбутньої епохи, післанець Небес, якого не визнала власна Батьківщина! Але прийде доба Липинського, і він виконає своє післанництво — введе Україну в народів вільне коло.