Сторінка:Грицак Є. Неологізми в сучасній українській літературній мові (1936).pdf/56

Ця сторінка вичитана
— 54 —

273/34, багатодітність Нд. 8, багатомовство Лейт. 149, многолиций ib. 6, многолітствіє Д. 3/35, многосторонній. Бачимо тут неначе боротьбу й вагання між присл. „багато“ й присл. „много“, що є архаїзм і тому його занехують, одначе до словотворення він більше надається, бо має 2 склади, а „багато“ 3. З цієї причини в нас нема народніх слів, складених із присл. „багато“, у Словнику Грінченка є тільки одне слово — „багатолистий“.

д) Прийменник + іменник: беззакидний, безхребетність — гнучкість, безхарактерність, дорічний — щорічний, досмертний, наднаціональний Д. 294/34, надбудова Д. 263/34, міжчас у вислові „в міжчасі“ — поль. w międzyczasie С. 22, міжсоюзний, міжпартійний, назвуковлення, намогильник, підстаршина, підсудний, підсовітський (література), післяплата (поштова), містоголова — заступник, товариш голови (гал. архаїзм, „місто“ — замість).

3. Дієслово, крім вичислених уже випадків, виступає ще в ось цих формаціях:

а) Дієслово + іменник: скалозу́б — сміхун, у Дік. 33 блазень цирковий, ломи́страйк — страйколом Нд. 24/34, урвихвіст — пустун, вітрогон Любч. 81, лежибока Лейт., обходи́світ Д. 219/34 — бувалець, волоцюга. За винятком одинокого слова „скалозуб“, що в поправ-