опоненство (Чіпка Д. 331/34), багатоженство Д. 262/34, жерцівство Нб. 200, галичанство — галицький партикуляризм Д. 321/34, культурництво Д. 5/35, наплювательство — легковаження Лейт. 20. Це все йменники уявні, здебільш означують чинність, або прикмети.
Наросток -я: поземелля — терен (гал.), передшкілля Д. 350/34 з поль. przedszkole, замир'я — замирення Лейт. 12, довкілля — оточення (Сімович у Наз. 12/34), середселля Д. З/35 — місце серед села (має бути середсілля). Дуже багато в сучасній нашій мові віддієслівних іменників. Зазначу тут тільки найбільш оригінальні: устатковання Гол. — інсталяція, речі до інсталяції, уставлення машин і т. ін., далі йменники з негацією у приростку, як напр. знецінення — обезцінення Лейт. ЗО, вкінці з ділянки радіотехніки: перезвучнення, назвуковлення (фільми, Наз. 9, 10/34).
Наростки -ище, -овище (місце, де щось є, або діється) виступає вже частіше: лето́вище — аеродром Д. 14/34, поль. lotnisko, слухо́вище — авдиція Нд. 32/34, передмо́стище — передмостове укріплення, франц. tête du pont ГВ. 23, лі́тнище (гал.) — місце, де проводимо літо, рі́чище — корито ріки (Гол.), оздоро́вище — санаторій, кліматичне місце з поль. uzdrowisko Д. 247/34, середо́вище Гол., вкінці жахливе слово з давніших років „при-
