менше, а чисто народніх зовсім мало. У нас іще загально вживають: властитель — власник, завідатель — завідувач Гол., або „завідуючий, голова“, як пропонує Проф. Огієнко[1], надзиратель (наглядач), мислитель (нім. Denker), управитель (це є і в Україні, Гол.), правитель — керманич, володар, кормитель — годувальник Гол., настоятель — завідувач, виховник (в Україні це слово вживається тільки у відношенні до духовенства[2]). Дуже багато слів із цим наростком є в російській мові, й тому любили їх галицькі москвофіли (напр. слушатель, діятель, освободитель і ін.).
Слідкуючи за сучасною літературною й живою мовою, завважую, що слів із нар. -итель у нашій пресі й у літер. творах лишилося вже мало, а ще менше їх твориться, наприклад: відновитель — відновник (Нд, 32/34), живитель — годувальник Д. 285/34, крутитель[3], вдохновитель — інспіратор, надхненник, а РУС подає: надихач, духозбудник (І. том s. v.). З укр. преси 1922 р. („Свобода“, „Діло“, „Гром. Вісник“) я виписав іще: доноси-
——————
