спілки (Д. 288/34), безже́нець[1] (прикм. безженний).
Деякі з цих новотворів повстають безпосередньо від прикметників (живець, нещасливець), усі інші від прикметників, що їх утворено від іменників. За виїмком „живець“, при всіх треба додуматися йменника чол. роду (чоловік, урядовець, учасник і т. д.)
Від дієприкметників, а саме пасивних теперішнього (в 3 випадках) й минулого часу: найманець, ізольованець (у таборі, У. Б. 27/34), відродженець = член „Відродження“ Д. 321/34, улюбленець, засудженець С. 22 = засуджений судом на кару або смерть, переродженець Д. 223/34, розпорошенець (після бою, Д. 218/34), обезпе́ченець С. 22, роди́мець (гал.) = земляк (утворене від архаїзму родимий = (в)роджений, що відчувається вже як прикметник і має значення „рідний, свій“ (Грінч.); цікаве, що в Україні родимець значить параліч), посила́нець = післанець (від дієприкм. пас. тепер, часу, Дік. 104), прибу́лець = приходець (перекл. рос. пришелецъ, ib. 22.), зло́манець (духовий Нд. 35/34), ліко́ванець (не лікуванець, як пишуть у газетах, бо походить від дієприкм. лікований), пи́томець = вихованок (бурси), богослов (се-
——————
- ↑ Ч. Дікенс: Тяжкі часи, Харків, 1930, ст. 222. Далі цитую в скороченні: Дік.
