5, 6, 7 складів. А це буде слово-дивогляд, що не прийметься, бо його незручно й писати й виголошувати. З наростком -ач утворені слова: золотошука́ч Лейт. 60, надзира́ч з рос. надзиратель Відр. 1,3, уклада́ч книжок Д.276/34, огляда́ч — автор огляду (літератури) Лейт. 151, у Галичині вживають у значенні „о. худоби“ (на селі). Наросток -увач: переслі́дувач — переслідник, допи́сувач — кореспондент С. 22, послі́дувач — учень, адепт Д. 22. поті́шувач Лейт. 61, руйнува́ч ib.72, викори́стувач Нд. 30/34, продо́вжувач, підспівувач, відвідувач Д. 223/34, 4/35. Всі ці слова означають людей, що щось роблять (чинність постійна), слова з укр. преси й наукового твору. За деякими винятками, це слова важкі, творені в Україні людьми, що не знають мови органічно й не виучують її з джерел, тільки на основі словників „кують“ слова, не маючи почуття укр. мови. Багато цих слів можна переробити при допомозі наростка -ник, як: переслідник, потішник, руїнник, продовжник. Щодо їхньої будови, то звичайно можна завважити, що від дієслова дуративного (протяжного), напр. шукати, буде іменник „шукач“, а від наворотного „пошукувати“ буде „пошукувач“.
5. Наросток -ак і -як. Ці наростки творять мало слів: чужа́к Д. 222/34 — чужинець, одноосібня́к — селянин індиві
