І річ таку премудрую сказав:
„Пребеззаконія на світі завелися,
А гірше — що в моїй землі!
Мені до уст сьогодні донесли —
Один паливода (і царь перехристився)
На трьох жінках женився.
Щоб царству цілому за його не терпіть
Біди од праведного неба,
Його вам осудити требає,
І смерть страшну йому зробить.
Хай царству усьому в науку
Він витерпить такую муку,
Щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх.
Крий Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився!
Щоб луснув я, щоб я до вечера сказився,
Коли не поведу на шибеницю всіх!“
Як річ таку суддя дослухав,
Низенько поклонивсь, потилицю почухав,
І ну з підсудками про діло мизкувать.
Над ним морочились трохи не тиждень цілий,
І так між себе присудили,
Щоб Грішнику тому всіх трьох жінок оддать.
Народ сміявсь і всі були в заботах,
Що раду перевіша царь.
Аж завтра дивляться — а та погана тварь,
Той Грішник сам себе повісив на воротях!…
