Він мусить з Богом говорить…
То вічне безголов'я кату.
ОРЛИК.
Покинь не відь що городить!
Старий — та дурень. Глянь на небо,
Отам ти будеш завтра жить.
Кажи, де гроші, те нам треба.
Чого ж замовчав?
КОЧУБЕЙ.
Наймит злий!
Роби що хоч, та згинь швидчій.
Дай хоч лягти у домовину,
На-віки очі дай закрить,
Тоді бери мою дитину,
Іди ізнею скарб лічить,
Біжіть крівавими руками
Ламать коморі із льохами,
Беріть і золото, і срібло;
Дочка вам схованки покаже,
Де, як лежить моє добро —
Вона все зна, і вам роскаже.
ОРЛИК.
Сховав де гроші, покажи?
Не хочеш? гроші де, скажи?
Ти швидко заспіваєш, враже!
Кажи, де зхоронив ти клад?
Мовчиш? Га? що? а ну лиш, кат!
І кат прийшов…
Лиха година!
