тобі й тиче у руки бумагу, писану чисто по-московський, так що наш брат, простий чоловік, то де-чого й не розбере; вони усі на один шталт, ось як вони починаються:
|
Узюмъ. |
Та оттак цілий лист спише. Що тільки є на світі, усе у його у дияволовій халабуді є! Було читаєш-читаєш, розбіраєш-розбіраєш, що там до чого приходиться, та як дійшов до „Книги московскія“ то й гукнеш: „а давай їх сюди!“ Принесе тобі коробку книжок і великих і маленьких, і жовтих і черних — вибірай яку хоч! Даси москалеві рублів п'ять грошей, мірок зо дві вівса, та печеного хліба, та масла, та меду, та ще чого, а собі оставиш пів-десятка книжок.
