Народився він у 1812 р. в батьківському маєтку «Убежище», недалеко від Пирятина. Батько його був поміщик, власник 50-ти «душ» (тобто тяглових дворів, родин) кріпаків, гусарський офіцер. Виховувався Гребінка, як звичайно виховувались «паничі» того часу, спочатку під доглядом няньки-кріпачки, потім — домашніх гувернерів та вчителів, що готували його до школи. Від кріпачки няньки хлопець наслухався народних казок, пісень, приказок; від рідних — переказів та легенд з родинної хроніки. Один з учителів згадував, що малого Гребінку, коли йому було 11—13 років, особливо цікавили «слав'яни, українські гетьмани, Котляревського «Енеіда», повір'я про чаклунок, відьом та ін. под.».
У 1825 році Гребінку віддали до Ніженської «гимназии высших наук князя Безбородка», де в той же час, трьома класами вище, вчився і М. В. Гоголь.
Інтерес до літератури серед учнів був великий; окремі гуртки видавали рукописні журнали, де вміщали свої твори. Щоправда, цей інтерес розвивався самотужки, бо шкільна наука, хоч і включала заняття «словесністю» та «поезію» в програми навчання, але дуже відставала від суспільного життя і літературного процесу. І Гоголя, і Гребінку, і Данілевського літератури навчав професор, який сам у викладанні руської літератури не йшов далі Хераскова й Державіна, ледве-ледве визнавав, як «нового письменника», Карамзіна, а «молодих» поетів, як Пушкін та його сучасники і літературні однодумці, не читав сам і ставився до них зневажливо.
