Цю сторінку схвалено
XXII
МИРОШНИК
На річечці, якійсь маленькій,
Стояв собі млинок, а в нім Мирошник жив.
Хоч невеличкий млин, да, знаєш, чепурненький,
Раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів.
І хліба постачав хазяїну чимало.
Коли не забредеш к Мирошнику, бувало,
У його є і хліб, і сіль, і сало.
Чи то в скоромний день — із маслом буханці,
Книші, вареники і всякі лагоминки,
У п'ятницю — просіл, з олією блинці,
Пампушки з часником, гречаники, стовпці,
Обідать він було не сяде без горілки,
А в праздник піднесе і чарку калганівки.
Мирошник паном діло жив.
І треба ж на біду, позаторішню весну,
