Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/48

Цю сторінку схвалено
VI
 
ПШЕНИЦЯ

Я бачив, як пшеницю мили;
То що найкращеє зерно,
У воду тільки плись, як раз пішло на дно,
Полова ж навісна пливе собі по хвилі.

Привів мене господь побачить і панів:
Мов простий чоловік там інший пан сидів,
Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили,
І здумав зараз я, як тільки поглядів,
Що бачив, як пшеницю мили.