Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/101
Цю сторінку схвалено
Як сумує дівчинонька, серденько моє!.. «Де мій милий? Що він робить? де він забаривсь? Може з іншою якою уже одруживсь!» Дума дівка; серцю важко, сльози на очах, І пустий простягсь далеко перед нею шлях…