Сторінка:Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf/32

Ця сторінка вичитана
12


„Всї її слухають: всїх вона горне чарами до себе.
„Й ти приневоль своє серце послухати піснї тієї;
„Вже-ж не один Одиссей повороту в отчину позбувся
355„В Трої широкій: погибло там лицарів інчих багато.
„Лучче йди у нагорню сьвітлицю собі і за кужель
„Сївши, або біля кросен справляй свою певно роботу
„Та накажи й покоївкам, що б дїла свого пильнували,
„Всякі-ж розмови — то річ не жіноча, мущинське то дїло;
360„Я говоритиму з ними, бо я єсть тут в домі господарь.“
Вельми вона здивувалась, почувши від сина такую
Сьміливу річ і розумну, і вийшла повагом з сьвітлицї,
Вийшли за нею й рабинї. І там вона довго і гірко
Плакала за Одиссеєм, — своїм чоловіком, аж поки
365Сну не наслала на неї синёока богиня Афина.
Вже вечеріло в палатах і от женихи усї разом
Галас підняли; бо всяк забажав собі ліжка здобути.
От — Телемах вельми мудрий до них так почав говорити:
„Слухайте-но! женихи гордовитїї неньки моєї!
370„Ну-мо тепер веселиться, не тра сперечатись:
„Лучче такого послухаєм кобзаря, як отсей-от
„Голосом рівня богам. На майданї ми завтра зберемся
„Всї і я там перед всею громадою сьміло вам скажу.
„Дім мій покинуть: вигадуйте інші собі ви забави
375„Іжте свое, не чужеє добро в своїх хатах по черзї.
„А як що вам пак здається задаром безкарно
„Мужа одного добро пожирати, то жріть на погибель:
„Богів на поміч собі вічно сущих на вас приволаю,
„І справедливий Зевес вас скарає за всі ваші кривди:
380„Всї пропадете, загинете тут таки в сїм самім домі!“
Так він промовив, женихи здивувались, з досади зубами
Заскреготїли, що блазень так сьміливо й грізно говорить.
Перше за всїх на сю річ обізвавсь Антиной Евпейфенко:
„Певне тебе, Телемаха, безсмертні самі наущають
385„Буть таким гордим і сьміливі речи так говорити.
„Буде біда, як тебе Кронїєнко в Ітацї над нами
„Всїма поставить царем, ти-ж як раз на те й право імієш.“
І Телемах мудрий син Одиссеїв ёму так одвітив:
„Ти, Антиною! не сердься на мене за те, що я скажу.
390„Царства діждатись я й сам би хотїв, як би боги то дали.
„Чи царювати, по твоєму, зло саме більше на сьвітї?
„Нї, буть царем — річ велика і дім царя скоро повнїє