Сторінка:Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf/19

Цю сторінку схвалено

XIII

що б він як повнїще, ширше і глибше обмалёвав свій час, сучасне життє, — Гомерові поеми роблять се як найкраще; тогочасне життє, культура, люде, їх дух, погляди, віра, устають перед нами мов живі й ми знаємо сю давну епоку так, як нїколи не пізнали б із історії й археольогії; можна сказати, що Гомерові поеми такі-ж широкі, як життє і уся отся широкість обмалёвана з дивним хистом — ми маємо цїлу громаду одмінних характерів, цїлу ґалєрію одмінних картин і сцен, ґенїяльні начерки природи і почувань, й усе отсе загорнено в гарну і просту разом с тим форму, якої не можна вже дійти новіщому художнику. З двох Гомерових поем Греки більш поважали Ілїяду; правдиво думають, що се вони робили с погляду педаґоґічного — Ілїяда мала розвивати в ґромадї і дїтях одвагу. Для нас одначе Одиссея і її дух близчі і симпатичнїщі, як завзяття й бійки героїв Ілїяди; читаючи Одиссею, більше добуваєш втїхи, і життє тогочасне малюється в нїй далеко ширше й ріжностайнїйше.


 Лютий, 1890.