VI
віка, коханнє дїтей, прихильність челяди до хозяїна, малює жаль за родиною, перший рух дївочого серця й усе таке, крівава бійка Пенелопиних женихів тільки не величкий епізод, за теж навряд, чи знайдемо ми в Ілїядї що подібне до стрічн Одиссея й собаки ёго Арґуса; перемінилися й обставини — грецькі царі не такі вже автократи, як в Ілїядї, поруч з ними устає вже аристократія й віщує переміну монархічного устрою на аристократичну олїґархію; культура розвитїйша, ніж в Ілїядї; єсть одміна й з міѳології (наприк. в Ілїяді Зевсові вісті розноснть Ірида, а в Одиссеї — Єрмій-Гермес). Доводили, що сї одміни залежать від віку автора; — той самий автор, що за молоду написав Ілїяду, міг на старості лїт написати Одиссею, або залежать одміни од того, що зміст був інчий. Може воно й так, але ближче до правди буде прийняти, Одиссею написав не Гомер, чи автор поеми про гнїв Ахилла, а хтось інчий, і пізнїше, — через який час, того не можна свазати; деякі думають, що через сотню років, навіть і через дві сотні, але се вже буде за багато.
Зупинимося трохи коло Ілїяди, бо думки, які подає про неї сучасна наука, мають вагу й для Одиссеї, тим більше, що як сказано вгорі, родоводу Одиссеї не висьлїжено ще так, як Ілїяди. Придивляючися до Ілїяди од Вольфа й до наших часів, учені люде помітили в її чимало непевного й незгожого. Візьмемо дещо на приклад: так, Діомед той самий, що в пятій піснї бився й уразив Афродіту й Арея, в шестій роспитує Главка, чи не з богів він і каже, що нїколи не хоче битися з богами, бо хто бється з ними, нема тому довгого віку; так наприклад в девятій і десятій піснях, у одну ніч дуже багато зібралося усяких подїй; переберемо їх: в вечері Аґамемнон зберає царів народу, пісьля ради бенкет, пісьля бенкету виражають послів до Ахилла, що б помирити ёго з Агагемноном, Ахилл не здається на се; прочувши про се, царі міркують, далї лягають спати, але Агамемнону не сниться, він устає й іде будити з Менелаєм спячих: царі обходять варту, потім сїдають радитися, виряжають на розглядини в Троянський табор Діомеда й Одиссея, ті крадуть коней, бють сонних Ѳракіян, вернувшися назад росказують про свої вчинки, потім ідуть
