V
восьмому, коло часу першої олимпіяди, не пізнїйше 700 р. Найдавнїйший автор, що йменує Гомера, як поету ― здається Симонид (559–469). Не знаємо знов таки, чи сам Гомер записав свою поему, чи складав він її без письма і пізнїйше вже вона була записана; тепер думають, що Греки далеко раньше знали письмо, як думав Вольф, ще може за часи першої олимпіяди (776). Одначе як би в той час, як складалася поема, письма ще не вживано, с того нїчого не виходить ― народні співцї мають велику память, держать в голові превелику силу віршів; за часи Ксенофонта афинські хлопцї вміли всего Гомера, а властива Гомерова поема була далеко мабуть менча сучасної Ілїяди. Гомерові поеми, як маємо їх тепера, писані т. зв. іонським діялектом, що переписано формами, котрі інчі вважають за еолізми, а інчі за архаізми, що колись вкривалися в усїх діялектах грецьких, поки вони не розрізнилися. Ми казали, що в давних переказах Гомера вдають за еолійця; єсть така думка, що й Ілїяду і Оддисею написано було с початку діялектом еолійським, а потім перекладено на іонійський, але певнїйше, що зразу вони з'явилися на діялекту іонійськім, якже єсть в їх еолізми, то се не трудно обяснити; ті дії, що описує Ілїяда, творилися на землї Еолян, там була й Троя, й ті пісні народні, про троянську війну, що перетворив Гомер, зайшли до Іонян од Еолян й між Іонійцями ходити могли з додатком еолізмів. Пізнїйші частки Ілїяди й Одиссея написані були на лад мови первістної Ілїяди. Що написав сам Гомер? Окрім Ілїяди й Одиссеї колись ёму приписували ще т. зв. гомеровські гимни, епиграми, жартливі епоси, Маргит і Жабомишодраківку і поеми кикличних поетів; ще Греки одкинули усї отсї писання; як вгорі ми сказали, деякі (Ксенон, Гелланик) думали навіть, що й Одиссея не належить до того поети, що написав Ілїяду. Справді між сїх двох поем єсть великі одміни, одміни й у тонї, напрямку, обставинах і в самій мові. Тимчасом як у Ілїяді йдеться все до біёк, війни, грабіжки, в Одиссеї автор широко, з великим почуттєм малює сїмью, господарство, торговлю, хатні обставини; в Ілїяді перше місце мають одвага, хоробрість, завзяттє, в Одиссеї, досьвід, хитрощі, терпіння; автор її вихваляє вірність жінки, чоло-
